Досвід роботи з формування основ культури здоров'я

                                                      

«Формування основ культури здоров’я  та здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку» 

                                            «Турбота про здоров’я – це найважливіша справа вихователя.

                                      Від радості до життя, бадьорості наших дітей  залежить                                                                                                                    їхнє духовне життя,світогляд, розвиток інтелекту,міцність, знання, віра в свої сили».

В.Сухомлинський

         

            Проблема формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров'я дітей була, є і завжди буде стрижневою та актуальною. Через економічні обмеження та матеріальну скруту, екологічні кризи більшість дітей в Україні живе у несприятливих соціально-побутових та психологічних умовах, що згубно позначається на їхньому здоров'ї.

            Я помітила, що діти моєї групи дуже часто хворіють і  почала вивчати показники здоров'я дітей.  Результати мене вразили!!! Необхідно негайно вживати ефективних заходів щодо поліпшення їхнього здоров'я! Проаналізувавши попередню діяльність, яка стосується організації оздоровчої роботи, я дійшла висновку, що потрібно змінити свій підхід до  цієї проблеми.                                                      

        Ставлячи за мету виховання свідомої, самодостатньої, компетентної особистості та користуючись Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку, я вирішила надати пріоритетну увагу здоров’язбережувальній парадигмі виховання дошкільнят, яка полягає насамперед у тому, щоб навчити самих дітей свідомо ставитися до свого здоров’я, дбати про нього, розрізняти різні його стани, вміти надавати собі найпершу допомогу, прагнути до здорового способу життя.

   Враховуючи актуальність соціальних запитів і практичне значення цієї проблеми метою моїх наукових пошуків було теоретичне обґрунтування, визначення змісту використання здоров’язберігаючих технологій для дітей дошкільного віку. Найголовнішим, насамперед, я вважала формування в дітей пріоритетів здоров’я, почуття відповідальності  за нього і навчання їх бути здоровими з перших років життя. Адже, якщо особистість стане носієм ідеї здоров’я як основного життєвого пріоритету, то і саме її життя стане плідним, здоровим та довготривалим. Я вирішила навчити  дітей ціннісно ставитися до власного здоров’я, сформувати їх компетентність у субсферах «Я-фізичне», «Я-соціальне», «Я -психічне», «Я – духовне», тобто надати дітям  знання про його біологічну, психічну і соціальну основи.

             Я прийшла до висновку, що процес формування розуміння цінності здоров'я може здійснюватися за такими напрямами:                                                                                    

 1. Формування знань про основи культури здоров'я і його значущості.                                          2. Використання здоров'язберігаючих  технологій в освітньо – виховному процесі.  

         Перед собою я поставила наступні цілі та завдання:  
                                                           
 •   формування у дітей елементарних знань про основи здоров’я.  
                                                 
 •   опанування дітьми основами гігієнічної, рухової та загартовуючої культури шляхом впровадження здоров’язберігаючих технологій.

        Протягом своєї роботи я досить виважено подавала дошкільникам  інформацію про основи культури здоров’я: лише ту, що доступна для їхнього віку, допомагає малюкам використовувати знання на користь власного здоров’я та здоров’я оточуючих. Шляхи і методи роботи добирала свої, найбільш прийнятні для конкретної дитини, її здібностей, потреб, інтересів, але такі, щоб вона одночасно і розважалася, і збагачувалася знаннями та вміннями дбати про своє здоров’я.                                                             

        Під час опанування дітьми інформації про основи здоров’я мною застосовувалися такі методи: наочні (спостереження, розглядання картин, ілюстрацій); словесні (бесіди, розповіді, читання художніх творів), практично – ігрові (вправляння в догляді за своїм тілом, валеохвилинки, дидактичні ігри та вправи, досліди).                                                                         

        Поставивши перед собою цілі і завдання, вибравши методи і прийоми навчання, я зайнялася підбором матеріалу, пошуками різних оздоровчих технологій, підготовкою наочного і демонстраційного матеріалу. Я була впевнена, що епізодична діяльність не може дати позитивного результату. Для досягнення бажаного результату було необхідно зробити роботу з виховання культури здоров’я та здоров’язбережувальної компетентності у дітей регулярною, використовуючи різні форми роботи.

         Основними формами роботи, які я використовувала, з формування у дітей потреби у здоровому способі життя – це заняття, бесіди.  На заняттях я включала цілі, реалізація яких вимагає систематичної постановки перед дітьми у певній послідовності спеціальних завдань.  Ще на заняттях діти вчилися передбачати можливі небезпечні для життя наслідки своїх вчинків для себе і своїх однолітків  Заняття я проводжу, зазвичай, комплексні, інтегровані, використовую мультимедійні презентації розроблені мною, а саме презентації «Орган слуху – вухо», «Секрети здоров’я», «Правила поводження з вогнем».     

        Ще одна з найбільш дохідливих форм роботи, на мій погляд, – валеохвилинки, тривалістю 5-10 хвилин, які використовую як складову частину навчання або в процесі повсякденного життя. В зміст цих хвилинок я включаю пізнавальний, мотиваційний та практичний компоненти з обов’язковим забезпеченням позитивного емоційного настрою. Тематику цих хвилинок  я підібрала різноманітну, залежно від обраної теми.   

          

       Для розвитку креативності та активності дітей я часто зверталася до пошуково–дослідницької діяльності.    Помітила, що практичний експеримент, проведений хоч б раз, дає набагато більше користі, ніж багаторазове повторення теорії. Експериментуючи, дитина дістає змогу почаклувати, помацати, доторкнутися до матеріалу, пропустити враження крізь себе. Вона стає свідком дивовижних перетворень, поповнює власну скарбничку життєвого досвіду. До того ж, проведення досліду сприяє формуванню креативності.  За допомогою дослідів ми разом із дітьми виявляли приховані властивості органів, встановлювали між ними зв'язок. Наприклад: з досліду «Як працює шлунок» діти дізнаються, що шлунок здатний розчиняти і вбирати різні речовини. Ще один з найцікавіших дослідів, на мій погляд, - це дослід на перевірку високої міцності кістки. Щоб переконатися, що міцність залежить від внутрішньої структури, ми разом з дітьми сконструювали кістку. Тематика дослідів різноманітна: «Де, ховаються мікроби?», «Як працює шлунок?», «Зробимо стетоскоп», «Модель ниркового фільтру» тощо.

          Також у роботі з дітьми використовую фольклорні жанри (казки, потішки, прислів’я, загадки). Значення їх важко переоцінити. Це не лише скарбниця народної мудрості, а й невичерпне джерело розвитку валеологічного світогляду дитини.   

      

Разом з батьками створила в групі "Куточок здоров'я", що забезпечує емоційний комфорт, психічний та фізичний розвиток. Розташувала в ньому: волоські горіхи, шишки, картотеку пальчикових ігор, масажери, схеми для точкового масажу і т.д. Всі ці предмети добре знімають напругу, агресію, негативні емоції. Діти, займаючись цими предметами непомітно для себе оздоровлюються. У куточку здоров'я помістила книги, енциклопедії, ілюстрації органів тіла людини, скелет людини, нашого Артемчика, якого ми збирали з дітками по маленьким частинкам. Розглядаючи їх, у дітей проявляється інтерес до свого тіла.

            Оформила дидактичні ігри: «Лото здоров’я», «Предмети гігієни», «Так чи ні», «Кому пасує цей ніс?», «Лікарські рослини», «Народний лікар», «Вітамінний потяг», «Їж корисну для здоров’я їжу», «Назви емоцію», «Азбука настрою». Розташований тут наочний і демонстраційний матеріал дозволяє уточнити і збагатити уявлення дітей, формувати наочні образи тих, органів, сприйняття яких в житті не можливі.

       Уже в дошкільні роки дитина має засвоїти методи профілактики захворювань. Тому у своїй роботі я почала широко використовувати здоров’язберігаючі технології.

Почала проводити  систему загартувальних процедур для опірності  організму дитини , а саме:

-          масаж стоп щіточкою;

-          ходьба босими ногами по гальці, каштанах та по доріжці «Здоров’я»; 

-          обливання рук до ліктя прохолодною водою.

         Щодня в своїй роботі з дітьми я використовую таку форму, як пальчикові ігри. Систематичні вправи пальців є потужним засобом підвищення працездатності головного мозку. У групі я створила картотеку віршів, супроводжуючі вправи, зібрала різні предмети для виконання вправ (прищіпки, пробки, ґудзики). 

Моїм діткам дуже подобається лікувальна гімнастика для пальців «Мудри». Вона складається на основі оздоровчих систем індійських йогів,  немає вікових обмежень і добре впливає на захисні сили дитячого організму, допомагає зняти нервове перенапруження і зосередитися на розумовій праці.

       

   Для зміцнення зору використовую наступні моменти:                                                              

-  зорові паузи -  в будь-який час дня діти закривають очі і відкривають;                                                           

-  масаж очей - проводжу під час «хвилинок – здоровинок». Масаж допомагає дітям зняти втому, напругу, покращує обмін речовин в тканинах ока;                                                  

- гімнастика для очей - дає можливість очам  впоратися зі значним зоровим навантаженням. Ця гімнастика приходить мені на допомогу на заняттях з малювання, при розгляданні картин, при тривалому спостереженні.               

  - зорові орієнтири (плями) - знімають втому очей і підвищують рухову активність протягом дня.

         Велику увагу приділяю  масажу: індивідуальному, парному, вушних раковин.

Для залучення дітей до здорового способу життя щодня використовую "Гімнастику маленьких чарівників". Діти тут не просто "працюють" - вони грають, ліплять, мнуть, розгладжують своє тіло, вбачаючи в ньому предмет турботи, ласки, любові. Роблячи масаж живота, шиї, голови, рук, вушних раковин і т.д., дитина впливає на весь організм в цілому. У неї повна впевненість у тому, що вона дійсно творить щось прекрасне, все це розвиває у дитини позитивне ціннісне ставлення до власного тіла. Цю гімнастику діти виконують у будь-який вільний час від занять. Зняти перезбудження перед сном допомагає антистресовий масаж, а струсити з себе залишки сну - вправи "Пробудження" та

"Погодний масаж". Дуже багато всіляких засобів для самомасажу м'язів рук та ніг: це і волоські горіхи, і кульки і колечка су-джок.

Особливо моїм діткам подобаються ігри з м’ячиками та кільцями су –джок. Шипи на поверхні м'яча при перекочування впливають на нервові закінчення, покращують приплив крові і стимулюють кровообіг, служать для релаксації м'язових тканин.

          

               Для підтримки гарного самопочуття діти повинні навчитися правильно дихати. Для цього я проводжу разом із дітьми дихальну гімнастику в ігровій формі.

Також я вивчила книгу "Дихальна гімнастика" А.Н.Стрельнікової і вирішила випробувати її рекомендації у себе в групі. Спочатку запропонувала дітям шумно понюхати яблуко, манну кашу, квіти, весняне повітря. Поступово діти навчилися робити галасливий короткий вдих носом і одночасно стискати долоньки в кулачки. З дітьми я розучила вправи  «Долоньки», «Кішечка», «Погончики», «Обійми плечі». Ці вправи впливають на організм в цілому. Вони відновлюють порушене носове дихання, покращують дренажну функцію легенів, підвищують загальну опірність організму.

       

  Кріотерапія - одна з сучасних нетрадиційних методик корекційної педагогіки, яка полягає у використанні ігор з льодом. Дозований вплив холоду на нервові закінчення пальців володіє благотворними властивостями. Ефект заснований на зміні діяльності судин, а саме - первинний спазм дрібних артерій супроводжується вираженим їх розширенням, що значно підсилює приплив крові до місця дії, внаслідок чого поліпшується живлення тканин.                                             Активізуються рефлексогенні зони і стоп

і долоней, і таким чином організм мобілізується і включаються захисні сили організму. Це веде до того що дитина менше хворіє.

Процедуру кріотерапії проводжу 10-12  разів на місяць, через день. Дітям трьох років – процедура 10 секунд, 4 років – 15секунд, 5 років – 20 секунд.

Тривалість процедури 7-8 місяців і перерва між сеансами складає не менше 3 місяців.  

Зазвичай ігри з льодом дуже подобаються дітям, але іноді викликають побоювання у батьків. Тому перед використанням цієї методики я поспілкувалася з батьками дітей, розказала їм, про сутність процедури, правила її проведення, очікуваний ефект. Була запущена анкета, в якій батьки, написали згоду або не згоду на те щоб з їх дитиною проводилася дана робота. Для проведення кріотерапії виготовляла кольорові крижинки, пофарбовані за допомогою свіжо вичавленого соку овочів зі всілякими вмороженими предметами. Дітям особливо подобається таке різнобарвне асорті. 

Дитина занурює пальці в лоток, захоплює шматочки льоду, шукає заховані там пластмасові або дерев'яні фігурки опущені в лоток заздалегідь, перераховує кульки, обмацуючи їх пальцями.

 Роботу проводила поетапно. Починаючи з найменших.  Дітям раннього віку пропонувала вправи «Прикрасимо кучугуру снігу»,  «Звеселимо ялинку», «Заморожені подарунки». Я показувала малюкам , що задоволена їхніми зусиллями , раділа разом з ними і обов’язково запитувала, що вони роблять. Це сприяло розвитку мовлення, уяви.

Малюки молодшої групи охоче виконували вправи «Сніговик», «Мозаїка»,  «Пірамідка».

Дітей середньої групи можна поділити на два типа: одні тяжіють до маніпулювання окремими предметами, інші – схильні до розгортання сюжету, який доповнюється мовленням і має ігровий характер. Тому з цією віковою аудиторією проводила кріотерапію як елемент занять в організованій діяльності. 

А в старшому віці  застосовувала масаж крижинами , зокрема поперемінно діяли  на руки холодом та гарячою водою.

 Перед сном діти лягали на живіт, згинали ноги під 90 градусів, а я проводила льодом масаж стоп, різними рухами. Старші діти більше орієнтуються у довкіллі, тому і заняття більш реалістичні, та у буденності завжди є місце мрії, і малювання кольоровим льодом розвиває творчі здібності, креативність.

       
         Під час занять використовую в роботі фізкультпаузи, які допомагають дітям зняти втому. Після денного сну проводжу гімнастику пробудження, з  використанням мелодійної музики.

         Нині  життя  протікає в прискореному ритмі, що викликає нервово-психічне напруження. І при цьому найбільше страждають діти. Багато уваги приділяється фізичному, розумовому розвитку дитини, забуваючи про психічне здоров’я дитини. Адже дитина не може бути здоровою без психічної рівноваги та збалансованості всіх психічних процесів. Тому я почала використовувати у роботі з дітьми заходи , які благотворно впливають на психічний розвиток дітей.

          Пошук ефективних методів збереження здоров’я привів мене до казкотерапії.         Мої вихованці дуже люблять казки. Адже в казковій формі легше побачити та зрозуміти свої вади і проблеми. Казковому персонажу простіше придумати вихід із складної ситуації, бо в казці все можливо! До того ж, відомо, казки добре закінчуються.

При проведенні казкотерапії на першому етапі я знайомила вихованців з класичними казками, аналізували їх, ставила низку запитань. На наступному етапі дитині, або групі дітей пропонувала розповісти казку від першої, або третьої особи. Наприклад, якби казку про Колобка розповіла Лисиця, Баба Яга чи Попелюшка. Далі пропонувала дітям переписати казку на «новий лад». Для постановки казок в групі організовано різні види театрів (ляльковий, настільний, пальчиковий, тіньовий, театр «топотунчиків». Саме під час  сеансів  казкотерапії діти засвоювали необхідні моделі поведінки, вчилися  реагувати на життєві ситуації, підвищували рівень знань про себе, навколишнє.

         

        Я часто використовую в  роботі з дітьми  кольоротерапію.  Яскраві кольори радують, приваблюють дошкільнят. Вони не дратують їх, а дають можливість почувати себе комфортно. Здавна відомо, що колір має лікувальні властивості. Виходячи з цього, в роботі з дітьми я використовую такі прийоми:

•      освітлення кімнати світлом певного кольору,
•         домінування окремого кольору в інтер'єрі та одязі,

•       ігри за кольоросприйняття;
•       практика кольорового дня;
•      пиття води з пляшок, виготовлених зі скла різного кольору
•       концентрація уваги на об'єктах певного забарвлення,
•      психологічні техніки кольоротерапії (психогімнастика,                      колірні хвилинки, перегляд презентацій певного кольору) 

     Для психічного здоров'я дітей необхідна збалансованість позитивних і негативних емоцій, що забезпечує підтримку душевної рівноваги. Наше завдання полягає не в тому, щоб пригнічувати або викорінювати емоції, а в тому, щоб навчити дітей відчувати свої емоції, керувати своєю поведінкою, чути своє тіло. З цією метою в своїй роботі я використовую спеціально підібрані вправи на розслаблення певних частин тіла і всього організму. Залежно від стану дітей і цілей визначається інтенсивність технології. Використовується для роботи спокійна класична музика (Чайковський, Рахманінов), звуки природи. Виконання таких вправ дуже подобається дітям - в них є елемент гри.                                                                          

Вони швидко навчаються цьому непростому  вмінню розслаблятися                                

            Хвилинки психонастрою допомагають налаштувати дитину на цікаву роботу. Часто мені на допомогу в проведенні цих хвилинок приходить методика кола. Діти стають в коло, торкаючись один одного рукою, плечем, дивлячись в очі один одному промовляють відповідні слова. Для зняття негативних психологічних навантажень використовую елементи аутотренінгу. Його я проводжу 1-2 рази на тиждень в спокійній обстановці, в цілях посилення ефекту включаю при цьому негучну заспокійливу музику.  Також дітям подобаються емоційні розминки (похохочемо; покричимо так, щоб стіни задрижали; наче кричить величезний, невідомий звір і т.д.). Часто використовую хвилинки спокою:(- посидимо мовчки з закритими очима; - посидимо і помилуємося на палаючу свічку.

        Музикотерапія - один з методів, який зміцнює здоров'я дітей, доставляє дітям задоволення. Музика сприяє розвитку творчості, фантазії. Мелодія діє особливо ефективно для наших гіперактивних дітей, підвищує інтерес до навколишнього світу, сприяє розвитку культури дитини. Використовую мелодії на заняттях, під час прийняття їжі, перед сном і під час сну. Так, прослухавши запис "Колискової мелодії", діти заспокоюються, розслабляються, затихають і засинають. Дитину заспокоює ласкаве звернення, монотонність співу. Звуки флейти розслаблюють дітей, звуки "шелесту листя", "шуму моря" та інших природних явищ змушують дітей вслухатися в звуки природи і занурюватися в них. Для цього я широко використовую музику "Чари природи".

    Масу можливостей для повноцінного відпочинку і для релаксації надає нам природа. Ми ходимо на екскурсії, гуляємо в парку, займаємося посильною фізичною працею на території садка. Споглядаючи рослини в період цвітіння, звертаю увагу дітей на кольори. В основному вони схожі на кольори вогню (білий, помаранчевий, червоний, жовтий, що сприяє заспокоєнню нервової системи. Під час спостереження за розквітанням квітів, використовую елемент «очікування дива», який додає позитивних емоцій. Ми складаємо казки про рослини: «добрі» та «злі», які потім перетворюються на добрих. А яке задоволення діти отримують, коли виходячи на майданчик, вони обіймають дерева. Вони просять у дуба – сили, у калини – краси, у берізки – ніжності. Все це робиться просто, не вимагає ніяких витрат і завжди ефективно щодо нормалізації психоемоційного стана дошкільнят. Крім цього я використовую систему В.Сухомлинського "Зелений куточок": у групі з'явилися рослини, що виділяють фітонциди, які пригнічують процес розмноження хвороботворних мікроорганізмів. У нашому зеленому куточку можна побачити алое, герань, хлорофітум, зеферанте. Переконана, що це сприяє профілактиці ГРВІ. 

             Пісочна та водна терапія найулюбленіша оздоровча технологія моїх дітей. Пісок поглинає негативну енергію, очищає енергетику дитини. Я пропоную дітям зробити відбиток кисті руки внутрішнім та зовнішнім боком, затримати руку на піску, злегка притиснути їх і прислухатися до своїх відчуттів.  За допомогою мініатюрних фігурок мої вихованці розігрують казки, відтворюють різні ситуації, масажують долоньки, поринають у світ здоров’я, творчості, фантазії, магії. Для дітей – це ігровий спосіб розповісти про свої страхи, позбавитися їх та емоційного напруження. Граючись з водою діти пізнають не тільки властивості води, а й заряджаються позитивною енергією.

               Я переконалася, що застосування здоров’язберігаючих технологій дозволяють дітям повніше дізнатися про свій організм, свої можливості і слабкі місця, інтуїтивно відчути основні шляхи відновлення фізіологічних функцій і докладати цілеспрямовані зусилля для підтримки на хорошому рівні функціонування всіх органів та систем. Ця робота дала позитивний результат:

-          поліпшення показників фізичного розвитку та емоційного стану дітей;

-  сприятлива динаміка в стані здоров'я дошкільнят (зниження числа випадків захворюваності на протязі року);

-           формування бажання і прагнення вести здоровий спосіб життя;

-          підвищення рівня фізичної підготовленості дітей;

-          вдосконалення навичок самостійності у дітей;

            Задумів щодо роботи з дітьми з культури здоров’я та оздоровлення дитячого організму  дуже багато. Вважаю, що процес збереження, зміцнення та формування культури здоров'я потрібно проводити регулярно у повсякденному житті, залучаючи та об’єднуючи всіх дорослих, всіх тих із ким спілкуються діти, хто зацікавлений у здоров’ї української нації.                                                                                                   

           Я дуже сподіваюсь, що мій досвід буде корисним і цікавим педагогам-дошкільникам. Маю надію, що він спонукає педагогів спрямувати зусилля на створення здоров'язбережувальної інфраструктури дошкільних закладів та на реалізацію державних завдань щодо розвитку системи освіти.

                Зичу успіхів у вихованні здорових, фізично витривалих, психічно загартованих і духовно багатих маленьких громадян нашої держави.

Адже, Україні потрібен здоровий народ!